До 1 квітня сотні тисяч українських посадовців подали свої майнові декларації. Аналіз цих документів виявив дві аномальні тенденції: безпрецедентне "везіння" правоохоронців у легальних онлайн-казино та масове декларування криптовалют за заниженою у тисячі разів вартістю. Такі фінансові маневри викликають серйозні підозри у використанні цих інструментів для легалізації та приховування тіньових доходів.
Аномальне везіння: прокурори та слідчі зривають джекпоти
Близько 9,5 тисяч осіб задекларували виграші в азартних іграх. При цьому найбільше в онлайн-казино та букмекерських конторах щастить представникам правоохоронних органів — слідчим, прокурорам та суддям. Про це свідчать дані аналізу декларацій, проведеного OBOZ.UA. Ось кілька найяскравіших прикладів із декларацій силовиків:
- Микола Нередько (старший слідчий ГСУ Нацполу): Задекларував солідний приз від букмекерської компанії у розмірі 1,8 млн грн.
- Андрій Ярмишко (прокурор Голосіївської окружної прокуратури Києва): У лютому 2026 року вказав виграш у розмірі 1,45 млн грн. У 2018 році він вже отримував дисциплінарне стягнення за те, що під час обшуку в підпільному казино виявився не просто свідком, а учасником гри.
- Сергій Сич (старший слідчий в особливо важливих справах Нацполу): Задекларував 1,4 млн грн від двох різних гемблінг-компаній. Крім того, поліцейський отримав понад 2 млн грн у подарунок від матері та інвестував у квартиру в столичній новобудові.
- Артем Співаков (прокурор Білгород-Дністровської прокуратури): Задекларував близько 1 млн грн виграшу. У попередньому звітному періоді йому також "пощастило" виграти аналогічну суму.
- Максим Скидан (слідчий поліції у Чернівецькій області): Збагатився завдяки казино на 532,7 тис. грн.
Форма електронної декларації НАЗК вимагає вказувати лише отримані доходи (виграші), але не зобов'язує фіксувати суму коштів, витрачених на ставки. Це створює ідеальну ширму: посадовець міг виграти мільйон, перед цим внісши на депозит два мільйони з невідомих джерел.
Криптовалютні "кити" у владі: біткоїни за ціною смартфона
Не менш популярним інструментом для маніпуляцій зі статками стала криптовалюта. Посадовці масово згадують, що нібито інвестували у цифрові активи багато років тому, вказуючи у звітах смішні суми.
Яскравий приклад — народний депутат, голова парламентського комітету з питань екологічної політики Олег Бондаренко. У своїй декларації він вказав володіння 80 монетами Bitcoin, які нібито придбав ще у 2013 році. Згідно з документом, їхня задекларована вартість складає жалюгідні 79 930 гривень.
Реальність же зовсім інша. Станом на початок квітня 2026 року вартість одного біткоїна становить близько 69 778 доларів США. Відповідно, реальний криптовалютний капітал нардепа сягає 5,58 млн доларів (або майже 244 мільйони гривень за поточним курсом).
Цікаво, що володіючи такими цифровими активами, а також маючи 1 млн грн та 28 тисяч доларів готівкою, Бондаренко з 2018 року не повернув 1,8 млн гривень боргу іншому громадянину України.
Депутат — не єдиний криптомільйонер із сумнівною математикою. Нещодавно також стало відомо про офіцера ТЦК із Києва, який задекларував криптовалюти на майже 440 мільйонів гривень, примудрившись занизити її офіційну вартість у декларації у 2200 разів.
